Філософія як теоретична основа світогляду

Визначення рівня світоглядного впливу живопису залежить від глибини і правдивості зображення дійсності, майстерності застосування художніх і технічних засобів та ідейно-емоційного духу живописного твору. Загальноприйнятим вважається положення, що мистецтво зародилося у первісному суспільстві доби пізнього палеоліту. Про це свідчать різноманітні пам’ятки, наприклад, малюнки в печерах, різьблення на кістці та камені, знаряддя праці, зброя тощо.

Мистецтво – це відображення людиною світу в художніх образах, естетичне освоєння світу в процесі художньої творчості. При цьому під художньою творчістю розуміють особливу сферу людської діяльності, в межах якої ідбувається відображення дійсності в конкретно чуттєвих образах відповідно до певних естетичних ідеалів. На уроках мистецтва при вивченні будь-яких творів є велика можливість створювати сприятливі умови для формування комунікативної компетентності учнів, зокрема розвивати їх комунікативні якості, мистецькі здібності. На уроках мистецтва між учителем і дітьми виникають суб’єкт-суб’єктні відносини, метою яких є засвоєння знань з предмету та відпрацювання комунікативних умінь та навичок. Індивідуальне спілкування учителя і учнів дає широкі можливості для знаходження індивідуального підходу до кожного школяра, що дозволяє більш ефективно формувати комунікативну компетентність як регулятор людських стосунків.

Зміна зовнішніх обставин, створення достойного людей способу життя — важливіший принцип гуманізму. Ці особливості зумовлюють структуру та функції філософського знання. У кінцевому підсумку філософія постає як глибоке і непереборне прагнення людської душі до прозорості й осмисленості основ власного буття.

На підставі закладених у світогляді цінностей людина у своїй діяльності отримує можливість знаходити певні цінності життя та культури, відрізняти дійсно важливе від ілюзорного. Еразм Ротердамський— гуманіст пізнього ВідродженняЕпоха Відродження відрізняється, в першу чергу, пробудженням допитливості розуму, що звертається до вивчення явищ природи, по-друге — знайомством зі справжніми https://www.0512.com.ua/list/438932 творами грецьких мислителів, по-третє — реакцією проти церковного гніту. Філософське мислення цього періоду є антропоцентричним, в центрі його уваги була людина, тоді як античність зосереджувала увагу на природно-космічному житті, а в середні віки на ідеї спасіння. Саме людина в епоху Відродження усвідомлюється не носієм гріховності, а як вища цінність і онтологічна реальність.

Філософія як теоретична основа світогляду

Пізнавальна функція мистецької освіти закладає підвалини розуміння психології нації, окремих історичних особливостей, є багатим джерелом знань на різні теми, що охоплює соціальну дійсність і життєву достовірність з відтворенням мети освіти. Проблема пізнавальної діяльності є однією з найважливіших у навчальному процесі. Її головна функція має гностичний характер і полягає в систематичному оволодінні знаннями, уміннями і навичками; під її впливом розвиваються процеси усвідомлення, мислення.

З цих типів світоглядів та сутності кожного з них, можна зробити висновки що світогляди відрізняються в залежності від того що покладено в іх основу та яких поглядів на світ вони дотримуються. Це і зумовлює таку різницю між ними у різних сферах людського та суспільного життя. Також не можна говорити який із світоглядів істинний, бо вони підходять до розкриття сутності буття з різних боків, які хоч і не істинні, але мають право на існування. Науковий світогляд-особлива форма систематизації знань, якісне узагальнення і світоглядний синтез різних наукових теорій.

Мистецтво і світогляд

Він відвідував колежі у Монако й Каннах, пізніше -ліцей у Ніцці. Вже сімнадцятирічним юнаком Аполлінер разом із товаришем по ліцею готував рукописний часопис, до якого увійшли вірші, статті на політичні теми, міркування щодо театрального життя тощо. І вже тоді він вдався до літературної містифікації, вигадавши свій перший псевдонім – «Ґійом Макабр». Поет надрукував деякі свої твори, підписавшись Луїзою Лаланн. Уславлене у світі літературне ім’я «Ґійом Аполлінер» народилося 1902 р. Воно було утворене із французької форми першого (Вільгельм) та останнього (Аполлінарій) імен поета.

Найвидатніші музичні звершення пов’язані з передовими гуманістичними ідеями певної епохи і загальнолюдськими ідеалами. Та відкриті освітні ресурси в роботі сучасного вчителя мистецьких дисциплін. Підсумки моніторингу навчальних досягнень учнів за І семестр. Матеріали голови методичного об’єднання вчителів художньо-естетичного циклу.

Особливістю розвивальної функції мистецької освіти є великі можливості для емоційного розвитку особистості, творчого та естетичного виховання учнів. Разом з тим розвивальна функція дозволяє не тільки збагатити емоційну сторону життя дитини, а і досягти цілісності всіх складових особистісного розвитку. Активізація толерантного ставлення до оточуючих має пронизувати колективні форми мистецької діяльності учнів. Виховання толерантності надає можливість пізнання культури різних народів, створюючи тим самим передумови взаєморозуміння і пошани, позиції співпраці, що є запорукою соціальної міжнаціональної стабільності. Основу сучасного освітнього простору має складати педагогіка толерантності, яка передбачає зміну системи людських стосунків, побудову їх на взаємній повазі. Мистецтво відкриває учням еталони терпимого ставлення до іншої людини.